глушіння

глуші́ння

-я, с.

Дія за знач. глушити 5).

Значення в інших словниках

1. глушіння — глуші́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. глушіння — ГЛУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. глуши́ти 2, 5. На середніх [частотах] ловилася Румунія і англомовне “Радіо Люксембург”, але воно ледве прослуховувалося. Шипіння, тріскотня, напливи інших станцій і всяке таке включно з глушінням (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. глушіння — ГЛУШІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. глуши́ти 5. — А візьміть глушіння по наших річках та по ставках риби. Це ж звірство! (Вишня, II, 1956, 276).  Словник української мови в 11 томах