глянц

див. глянець.

Значення в інших словниках

1. глянц — глянц іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. глянц — ГЛЯНЦ див. гля́нець.  Словник української мови у 20 томах
3. глянц — БЛИСК (відбиття світла від гладкої, начищеної, змащеної і под. поверхні; блиск волосся, шкіри і т. ін.), ГЛЯ́НЕЦЬ (ГЛЯНС) (ГЛЯНЦ рідше), ЛИСК, ПО́ЛИСК. Від парубків.. тхнуло горілкою, дьогтем, сирицею та олією, якою вони до блиску мастили собі волосся (З.  Словник синонімів української мови
4. глянц — ГЛЯНЦ див. гля́нець.  Словник української мови в 11 томах