гнізденце гнізде́нце -я, с. Зменш. до гніздо 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках гнізденце — Гнізде́нце, -ця, -цю; -де́нця, -де́нець Правописний словник Голоскевича (1929 р.) гнізденце — Гнізденце, -ця с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128. Словник української мови Грінченка