говоритися

говори́тися

-вориться, недок.

1》 Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися.

|| перен. Розповідатися, повідомлятися про що-небудь.

2》 безос. Мати бажання розмовляти, настрій говорити.

3》 Пас. до говорити 2).

Як [то] говориться — як прийнято, як говорять.

Значення в інших словниках

1. говоритися — говори́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. говоритися — ГОВОРИ́ТИСЯ, гово́риться, недок. 1. Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися. Говорились промови, я мусив одповідати (М. Коцюбинський); Як передати такі хвилини, в які нічого не говориться? Рубан мовчав, Ма не говорила ні слова (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. говоритися — ГОВОРИ́ТИСЯ, во́риться, недок. 1. Бути сказаним, виголошеним; виголошуватися. Тут [у Ворохті] було ціле українське товариство, ..говорились промови, я мусив одповідати (Коцюб., III, 1956, 365); Як передати такі хвилини, в які нічого не говориться?...  Словник української мови в 11 томах
4. говоритися — Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.  Словник української мови Грінченка