голоруч

голору́ч

присл.

Голими руками, із порожніми руками.

Значення в інших словниках

1. голоруч — Голоруч нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Камен. у.  Словник української мови Грінченка