гомінка

гомі́нка

-и, ж., рідко.

Розмова, бесіда.

Значення в інших словниках

1. гомінка — ГОМІ́НКА, и, ж., діал. Гомін (у 1 знач.). Сміються приятелі, міркують, і тиха їх гомінка лагідно оддається в лунких стінах порожнього класу (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
2. гомінка — див. мова  Словник синонімів Вусика
3. гомінка — ГОМІ́НКА, и, ж., діал. Гомін (у 1 знач.). Сміються приятелі, міркують, і тиха їх гомінка лагідно оддається в лунких стінах порожнього класу (Вас., І, 1959, 360).  Словник української мови в 11 томах
4. гомінка — Гомінка, -ки ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було. Грин. І. 230.  Словник української мови Грінченка