Великий тлумачний словник сучасної мови

гострець

гостре́ць

-ю, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, що росте як бур'ян на полях.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гострець — гостре́ць іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. гострець — ГОСТРЕ́ЦЬ, ю́, ч. Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових, що росте як бур'ян на полях. Щоб мати добрі врожаї трав, не можна їх висівати на засмічених пирієм, гострецем та іншими злісними бур'янами ділянках (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гострець — ГОСТРЕ́ЦЬ, ю́, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини злакових, що росте як бур’ян на полях. Гострець галузистий є дуже злісним корневищним бур’яном з родини злакових (Бур’яни.., 1957, 65).  Словник української мови в 11 томах