Великий тлумачний словник сучасної мови

готувати

готува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 перех. Робити придатним, готовим для використання.

|| Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти.

2》 перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання.

|| Виготовляти що-небудь.

3》 перех. і без додатка. Варити, приготовляти їжу; куховарити.

4》 перех. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось.

5》 перех. Збиратися зробити що-небудь, замишляти щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. готувати — (завершити готування) приготовляти, лагодити, ладнати, лаштувати, споряджати, розм. рихтувати, діал. (складаючи докупи) збирати.  Словник синонімів Полюги
  2. готувати — готува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. готувати — (вози) рихтувати, лагодити, підрихтовувати, нарихтовувати, споряджати, збирати, сов. підготовляти; (кадри) навчати, тренувати, школити, вишколювати, жм.  Словник синонімів Караванського
  4. готувати — ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в Великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. готувати — готува́ти (підготовля́ти) / підготува́ти (підгото́вити) ґрунт для кого—чого, до чого. Створювати необхідні умови для когось, чогось, для здійснення чого-небудь. Данило обережно готував ґрунт до переговорів (А. Хижняк); Підготували ґрунт для майбутніх досліджень (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
  6. готувати — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
  7. готувати — Готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. готувати — ГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п’ятниці світло, як в великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  9. готувати — Готува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Готовить, приготовлять, уготовлять. Дітей годуй, а сам торби готуй. Ном. № 9201. Жінка смерть готує на тебе. Н. Вол. у. 2) О кушаньяхъ: приготовлять, варять. Вечерять готуй! Чуб. ІІІ. 227.  Словник української мови Грінченка