гратуар

гратуа́р

-а, ч.

Сталевий серцеподібний шкребок для вирівнювання дошки у гравюрі на металі.

Значення в інших словниках

1. гратуар — ГРАТУА́Р, а, ч. Сталевий скребок серцеподібної форми з гострими краями. Гратуар застосовують для вирівнювання поверхні (на металі, гіпсі), зняття нерівностей фарбового шару (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. гратуар — гратуа́р (франц. grattoir, від gratter – скребти, скоблити) сталевий інструмент у вигляді короткою (серцеподібної форми) клинка на ручці. Під час гравірування на металі застосовують як скребок, в живопису – для зняття нерівностей фарбового шару.  Словник іншомовних слів Мельничука