Значення в інших словниках
-
гребло —
гре́бло́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири гре́бла́ діал.
Орфографічний словник української мови
-
гребло —
СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його..
Словник синонімів української мови
-
гребло —
ГРЕ́БЛО́, гре́бла́, с., діал. Скребло, скребниця. Вона греблом чистила коня, витирала щіткою (Чорн., Потік.., 1956, 296).
Словник української мови в 11 томах
-
гребло —
Гребло, -ла с. 1) = греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Словник української мови Грінченка