гризучий

гризу́чий

-а, -е.

1》 Стос. до гризіння.

2》 Те саме, що гризотний.

Значення в інших словниках

1. гризучий — гризу́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гризучий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю).  Словник синонімів української мови
3. гризучий — ГРИЗУ́ЧИЙ, а, е. 1. Стос. до гризіння. До гризучих комах належать жуки і їх личинки, гусениці метеликів, личинки пильщиків (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 6); Гусениці, на відміну від метеликів, мають гризучий ротовий апарат (Зоол., 1957, 49).  Словник української мови в 11 томах