Великий тлумачний словник сучасної мови

гросбух

гро́сбух

-а, ч., заст.

Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гросбух — гро́сбу́х іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
  2. гросбух — (англ. ledger) головна книга в бухгалтерії, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій.  Економічний словник
  3. гросбух — гро́сбух (нім. Groβbuch, від grοβ – великий та Buch – книга) головна книга в бухгалтерії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гросбух — ГРО́СБУ́Х, а, ч., заст. Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій. Мартинюк застав Пантелія Мефодійовича за конторкою. Він сердито листав гросбух (Дмит.., Наречена, 1959, 26).  Словник української мови в 11 томах