грізний

грі́зний

-а, -е.

1》 Дуже суворий, жорстокий.

|| Який виражає, містить погрозу, суворість, нещадність.

2》 Який викликає, навіває страх.

|| Дуже сильний, великий. Грізна сила.

|| Виповнений труднощами, різними ускладненнями.

Значення в інших словниках

1. грізний — грі́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. грізний — Жорстокий, суворий, лютий, безжалісний; (циклон) небезпечний, страшний; (час) грозяний, буремний, лихий; шалений, запеклий.  Словник синонімів Караванського
3. грізний — [гр’ізнией] м. (на) -зному /-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. грізний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. грізний — ГРІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Дуже суворий, жорстокий. Івась поривався не йти, а бігти, — такий грізний та страшний стояв коло його Василь (Панас Мирний, IV, 1955, 18); // Який виражає, містить у собі погрозу, суворість, нещадність.  Словник української мови в 11 томах