гугеноти

гугено́ти

-ів, мн. (одн. гугенот, -а, ч.; гугенотка, -и, ж.).

Французькі протестанти-кальвіністи XVI — XVII ст., які переслідувались католицькою церквою й урядом.

Значення в інших словниках

1. гугеноти — гугено́ти (франц. huguenots, від нім. Eidgenossen – союзники) прихильники кальвінізму у Франції 16 – 18 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. гугеноти — ГУГЕНО́ТИ, ів, мн. (одн. гугено́т, а, ч.; гугено́тка, и, ж.). Французькі протестанти-кальвіністи XVI-XVII ст., які переслідувались католицькою церквою й урядом. Герцоги Гізи, ..  Словник української мови в 11 томах