Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гугукати —
гугу́кати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
гугукати —
ГУГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Повторювати «гу-гу». — Гу-гу-гу! — гугукала баба Оришка, лежачи па полу (Н. —Лев., IV, 1956, 208); Їй ввижалось вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату (Л. Янов., І, 1959, 45).
Словник української мови в 11 томах