Великий тлумачний словник сучасної мови

гугукати

гугу́кати

-аю, -аєш, недок., розм.

Повторювати "гу-гу".

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гугукати — гугу́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гугукати — ГУГУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Повторювати «гу-гу». — Гу-гу-гу! — гугукала баба Оришка, лежачи па полу (Н. —Лев., IV, 1956, 208); Їй ввижалось вже навіть, як задоволений синок її розкидається на білих пелюшках, сміється, гугукає на всю хату (Л. Янов., І, 1959, 45).  Словник української мови в 11 томах