Великий тлумачний словник сучасної мови

гінгівіт

гінгіві́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки ясен, спричинюване карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гінгівіт — гінгіві́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гінгівіт — (мед.) ясенезапал  Словник чужослів Павло Штепа
  3. гінгівіт — ГІНГІВІ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки ясен. Гінгівіт спричинюється здебільшого карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами, авітамінозами, отруєнням солями важких металів (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. гінгівіт — гінгіві́т (від лат. gingiva – ясна) запалення слизової оболонки ясен, спричинюване карієсом зубів, деякими гострими інфекційними хворобами, авітамінозами, отруєнням солями важких металів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука