дбання

дба́ння

дбання, с.

Дія за знач. дбати.

Значення в інших словниках

1. дбання — дба́ння́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дбання — Дбання́, -ння́, -нню́, -ння́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дбання — ДБА́ННЯ́, дба́ння́, с. Дія за знач. дба́ти. Скільки дбання та любові покладено на хату! (Ю. Янов., II, 1958, 296).  Словник української мови в 11 томах
4. дбання — Дба́ння, -ня с. Радѣніе, стараніе, заботливость.  Словник української мови Грінченка