дворічний

дворі́чний

-а, -е.

1》 Який здійснюється, виконується протягом двох років, триває два роки.

|| Розрахований на два роки, строком на два роки.

2》 Віком два роки.

3》 бот. Який розвивається протягом двох вегетаційних періодів і відмирає після дозрівання плодів.

Значення в інших словниках

1. дворічний — дворі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дворічний — Дворі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дворічний — ДВОРІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, виконується протягом двох років, триває два роки. Він не дозволить рискувати державним майном і наслідками своєї дворічної праці! (Шовк.  Словник української мови в 11 томах