декадент —
ДЕКАДЕ́НТ, а, ч. Послідовник, прихильник декадентства. — Я не декадент, не модерніст, а мужик (Коб., III, 1956, 145); Коли декаденти обкидали болотом високі людські почуття, пориви до справжньої краси життя...
Словник української мови в 11 томах