денотувати

денотува́ти

-ую, -уєш, недок.

Позначати, давати назву, ім'я.

Значення в інших словниках

1. денотувати — ДЕНОТУВА́ТИ, у́є, недок. і док., що, лінгв., філос. Позначати собою щось, давати назву чому-небудь. Як зауважує Ч. В. Морріс, іконічні знаки позначають, або денотують, об'єкти, які мають такі ж властивості, що й самі знаки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. денотувати — денотува́ти муз. фальшувати (ст)||різати  Лексикон львівський: поважно і на жарт