держконтроль

держконтро́ль

-ю, ч.

Контроль держави за виконанням, здійсненням, дотриманням чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. держконтроль — держконтро́ль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. держконтроль — ДЕРЖКОНТРО́ЛЬ, лю, ч. Скорочення: державний контроль. У серпні 1923 р. наркомат держконтролю було реорганізовано в наркомат робітничо-селянської інспекції (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах