Великий тлумачний словник сучасної мови

детермінувати

детермінува́ти

-ую, -уєш, недок.

Визначати, обумовлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. детермінувати — детермінува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. детермінувати — Визначати, визначити, повизначати, зазначати, зазначити, позазначувати, означувати, означити, поозначувати, призначувати, призначити, попризначувати, зумовляти, зумовити, позумовляти, обумовляти, обумовити пообумовляти  Словник чужослів Павло Штепа
  3. детермінувати — ДЕТЕРМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, книжн. Зумовлювати, визначати щось. Принцип – це стійке внутрішнє переконання людини, яке формує, детермінує, визначає її ставлення до дійсності, а також норми поведінки й діяльності (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах