дефолтер

дефо́лтер

-а, ч.

Особа, яка не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів, потенційний банкрут.

Значення в інших словниках

1. дефолтер — ДЕФО́ЛТЕР, а, ч., екон. Боржник, який не виконує зобов'язання з повернення позичкових коштів. Дефолтер категорично відмовляється віддавати взятий ще до початку кризи кредит (з газ.).  Словник української мови у 20 томах