дзвонити
дзвони́ти
дзвоню, дзвониш, недок.
1》 Викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком або б'ючи по деяких предметах.
|| Видавати дзвін (дзвеніння).
2》 Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата; говорити по телефону.
3》 перен., розм. Без потреби багато говорити; базікати, поширювати чутки, плітки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови