дзвіночки

дзвіно́чки

-ів, мн. (одн. дзвіночок, -чка, ч.).

1》 Зменш.-пестл. до дзвоники.

2》 Ударний музичний інструмент з родини ідіофонів.

3》 Набір невеликих дзвонів визначеної висоти; глокеншпіль.

Значення в інших словниках

1. дзвіночки — (іт. campanelli) — 1. Ударний інструмент з родини ідіофонів, який має визначену висоту звуку і складається з ряду металевих пластинок, вільно закріплених на брусках в два ряди.  Словник-довідник музичних термінів
2. дзвіночки — ДЗВІНО́ЧКИ, ів, мн. (одн. дзвіно́чок, чка, ч.). Зменш.-пестл. до дзво́ники. Дітки кинулися одно перед одним рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки й.. блискучий яскер (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах