дзьобати
дзьо́бати
дзьобає і рідко дзюбати, дзюбає, недок., перех. і без додатка.
1》 Їсти дзьобом; клювати.
2》 Щипати або кусати дзьобом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовидзьо́бати
дзьобає і рідко дзюбати, дзюбає, недок., перех. і без додатка.
1》 Їсти дзьобом; клювати.
2》 Щипати або кусати дзьобом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови