дзьобик

дзьо́бик

-а, ч.

Зменш. до дзьоб.

Значення в інших словниках

1. дзьобик — дзьо́бик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дзьобик — ДЗЬО́БИК, а, ч. Зменш. до дзьоб. Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить (Укр.. присл.., 1955, 204); Гуска-мати, вигинаючи шию, пила воду, а їй наслідували гусенята, задираючи в небо ніжно-рожеві дзьобики (Шиян, Баланда, 1957, 80)...  Словник української мови в 11 томах