Великий тлумачний словник сучасної мови

дзюркотливий

дзюркотли́вий

-а, -е.

Який постійно дзюркотить.

|| перен. Який нагадує собою звуки дзюркотання струмка, фонтана; щебетливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дзюркотливий — дзюркотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дзюркотливий — Дзюркотли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дзюркотливий — ДЗЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно дзюркотить. Потім він звернув на вузьку стежку, що пробігала вздовж дзюркотливого струмка (Галан, Гори.., 1956, 34); // перен. Який нагадує собою звуки дзюркотання струмка, фонтана; щебетливий. Жінка засміялась дрібним дзюркотливим смішком (Донч., V, 1957, 435).  Словник української мови в 11 томах
  4. дзюркотливий — Дзюркотливий, -а, -е Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.  Словник української мови Грінченка