дивка

ди́вка

-и, ж., діал.

Дивна річ, дивовижа.

Нема дивки — не дивина, недивно.

Значення в інших словниках

1. дивка — Дивка, -ки ж. Диковина. Въ выраженіи: нема дивки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.  Словник української мови Грінченка