диптих

ди́птих

-а, ч.

1》 заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках.

2》 Два твори мистецтва, пов'язані одним задумом.

Значення в інших словниках

1. диптих — ди́птих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. диптих — 1. Те саме, що пом'яник; 2. Складень із двома образами  Словник церковно-обрядової термінології
3. диптих — ди́птих (від грец. δίπτυχος – подвійний, складений удвоє) 1. У давніх греків вкрита воском дощечка для письма. 2. Двостулковий складень з живописним зображенням. 3. Дві картини, пов’язані одним задумом. 4. Музичний цикл з двох п’єс.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. диптих — 1. мистецький твір, що складається з 2 частин, об'єднаних одним задумом; 2. двостулковий переносний вівтар зі слонової кості або дорогоцінного металу, всередині оздоблений сценками зі Старого і Нового Заповіту.  Універсальний словник-енциклопедія
5. диптих — ДИ́ПТИХ, а, ч. 1. заст. Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках. Встановлено належність частини диптиха — двостуль-ної, подібної до книги картини, написаної на дошці, — пензлю..  Словник української мови в 11 томах
6. диптих — (грец.) 1. Двостулковий складень із зображеннями на кожній стулці. 2. Виконані на одну тему і розташовані поруч два зображення.  Архітектура і монументальне мистецтво