Великий тлумачний словник сучасної мови

дискурсивний

дискурси́вний

-а, -е.

Який здійснюється шляхом логічних міркувань.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дискурсивний — дискурси́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дискурсивний — дискурси́вний (лат. discursivus, від discursus – міркування, довід, аргумент) той, що здійснюється шляхом логічних міркувань, розсудковий, опосередкований.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дискурсивний — ДИСКУРСИ́ВНИЙ, а, е. Який здійснюється шляхом логічних міркувань. Процес переходу дітей-дошкільників від наочно-дійового до образного і далі до дискурсивного (міркуючого) мислення вивчався деякими психологами на іншому матеріалі (Рад. психол. наука.., 1958, 186).  Словник української мови в 11 томах