диспрозій

диспрозі́й

-ю, ч.

Dy. Хімічний елемент, належить до рідкісноземельних металів. Проста речовина – м'який світло-сірий метал.

Значення в інших словниках

1. диспрозій — диспро́зій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. диспрозій — ДИСПРО́ЗІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з порядковим номером 66, рідкоземельний метал. Диспрозій складається із семи стабільних ізотопів (з наук. літ.); Поль-Еміль Лекок де Буабордан, французький хімік; відкрив хімічні елементи галій, самарій та диспрозій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. диспрозій — диспро́зій (від грец. δυσπρόσιτος – труднодоступний) хімічний елемент, символ Dy, ат. н. 66; рідкісноземельний метал, належить до лантаноїдів.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. диспрозій — Dy, хіміч. елемент з атомним числом 66; м'який сріблястий метал; хіміч. активний; відкритий 1886 Буабодраном.  Універсальний словник-енциклопедія