дистанційний

дистанці́йний

-а, -е.

1》 Прикм. до дистанція.

2》 Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції.

Дистанційне навчання — навчання за допомогою листування, телебачення, радіо, мережі Інтернет, телефону, публікацій у газеті за обмеженого контакту з викладачами.

Дистанційний рецептор — будь-який рецептор або система рецепторів, яка відповідає на стимули, що виникають на деякій віддалі від тіла.

Дистанційний фрахт — провізна плата, що її стягують пропорційно відстані перевезення.

Значення в інших словниках

1. дистанційний — дистанці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дистанційний — [диестан'ц’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. дистанційний — ДИСТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до диста́нція. 2. Який здійснюється або діє на певній віддалі, дистанції. Сотні стаціонарних установок — підіймальних машин, ..насосів переведено на автоматичне та дистанційне управління (Рад. Укр., 10.  Словник української мови в 11 томах