Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дисфагія —
ДИСФА́ГІЯ, ї, ж., вет., мед. Розлад акту ковтання. Дисфагія є симптомом захворювань стравоходу, суміжних із ним органів або неврогенних розладів акту ковтання (з наук. літ.); Дисфагія виявляється утрудненням або неможливістю ковтання, болями у момент ковтання (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
дисфагія —
дисфагі́я (від дис... і ...фагія) розлад акту ковтання в людини й тварин; спостерігається при деяких хворобливих станах (пухлини горлянки, запальні процеси).
Словник іншомовних слів Мельничука