довбти — Великий тлумачний словник сучасної мови

довбти — довбти́ дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
довбти — ДОВБАТИ длубати, колупати, відколупувати, відламувати; (дзьобом) дзьобати; (долотом) видовбувати, виколупувати; П. бити, вдаряти; (те саме) товкти, повторювати, товкмачити, човпти; Ф. критикувати; (науку) зудити, визуджувати. Словник синонімів Караванського
довбти — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док. Словник синонімів української мови
довбти — ДОВБТИ́ див. довба́ти. Словник української мови в 11 томах
довбти — Довбти, -бу, -беш гл. = довбати. Нужда і камінь довбе. Ном. № 9770. Словник української мови Грінченка