довідуватися

дові́дуватися

-уюся, -уєшся, недок., довідатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 про кого – що, зі спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого-, що-небудь; дізнаватися.

|| Дізнаватися про щось таємне, що приховується від інших; вивідувати.

2》 до кого – чого. Заходити куди-небудь з метою дізнатися про кого-, що-небудь, провідати когось.

3》 чого, рідко. Зазнавати на власному досвіді; пізнавати.

Значення в інших словниках

1. довідуватися — дові́дуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. довідуватися — див. ДІЗНАВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. довідуватися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. довідуватися — Дові́дуватися, -дуюся, -дуєшся; дові́датися, -даюся, -даєшся про кого-що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. довідуватися — ДОВІ́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОВІ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. про кого — що, з спол. що і без додатка. Одержувати відомості про кого-, що-небудь; дізнаватися. Сумно, що я тільки уривками довідуюсь про ваші справи (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах