додаток
дода́ток
-тка, ч.
1》 рідко. Дія за знач. додавати, додати 1-3).
2》 Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь.
|| Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам.
|| Невеликі нотатки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. – все те, що не ввійшло в основний текст.
На додаток — до того, що вже є; додатково.
3》 лінгв. Другорядний член речення, який перебуває в об'єктних відношеннях із підпорядковуваним членом і виражається формами непрямих відмінків іменників та їх еквівалентів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови