додрукований

додруко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до додрукувати.

|| додруковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. додрукований — додруко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. додрукований — Додруко́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. додрукований — ДОДРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до додрукува́ти.  Словник української мови в 11 томах