Великий тлумачний словник сучасної мови

дожовувати

дожо́вувати

-ую, -уєш, недок., дожувати, -ую, -уєш, док., перех.

Закінчувати жувати; жуючи, доїдати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дожовувати — дожо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дожовувати — ДОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Закінчувати жувати; жуючи, доїдати. Він щось дожовував і крізь жування проказав: — Ідіть до хати чай пити (Досв., Вибр., 1959, 58); Іван байдуже дожовував хліб (Збан.  Словник української мови в 11 томах