дойняк

дойня́к

-у, ч., діал.

Дійна худоба.

Значення в інших словниках

1. дойняк — Дойняк, -ку м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.  Словник української мови Грінченка