долежувати

доле́жувати

-ую, -уєш, недок., долежати, -жу, -жиш, док.

Закінчувати лежати (у 1 знач.); лежати до якого-небудь строку.

Значення в інших словниках

1. долежувати — доле́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. долежувати — див. лежати  Словник синонімів Вусика
3. долежувати — ДОЛЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док. Закінчувати лежати (у 1 знач.); лежати до якого-небудь строку. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. долежувати — Долежувати, -жую, -єш сов. в. долежати, -жу, -жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка