домотур

домоту́р

-а, ч., ч.

Те саме, що домувальник.

Значення в інших словниках

1. домотур — Домотур, -ра м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.  Словник української мови Грінченка