Великий тлумачний словник сучасної мови

домувати

домува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 Сидіти дома, проводити час удома.

2》 Доглядати дім (у 3 знач.), вести хатнє господарство.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. домувати — домува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. домувати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал.  Словник синонімів української мови
  3. домувати — Домува́ти, -му́ю, -му́єш, -му́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. домувати — ДОМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Сидіти дома, проводити час дома. — От сидить [Терешко] в шинку та горілку п’є, а роботи не хоче робить: сидить дома, все домує, згорнувши руки (Н.-Лев., І, 1956, 469); Домував Артем.  Словник української мови в 11 томах
  5. домувати — Домува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. ІІІ. 235. 2) Домосѣдничать, сидѣть дома. Годі вам, панове-молодці, домувати! ідіте зо мною на Черкень-долину гуляти. Макс. (1819), 82.  Словник української мови Грінченка