домурований

домуро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до домурувати.

|| домуровано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. домурований — домуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. домурований — Домуро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. домурований — ДОМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до домурува́ти.  Словник української мови в 11 томах