домірний

домі́рний

-а, -е.

Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний.

Значення в інших словниках

1. домірний — домі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. домірний — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва).  Словник синонімів української мови
3. домірний — ДОМІ́РНИЙ, а, е. Який перебуває у правильному співвідношенні з чим-небудь; який має правильне співвідношення яких-небудь частин, величин; пропорційний.  Словник української мови в 11 томах
4. домірний — Домірний, -а, -е Соразмѣрный. Черк. у.  Словник української мови Грінченка