доодержаний

дооде́ржаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до доодержати.

|| доодежано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. доодержаний — дооде́ржаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. доодержаний — ДООДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дооде́ржати.  Словник української мови в 11 томах