доплутати

доплу́тати

-аю, -аєш, док., доплутувати, -ую, -уєш, недок., розм.

1》 перех. Закінчити плутати що-небудь.

2》 неперех., рідко. Те саме, що доплестися.

Значення в інших словниках

1. доплутати — доплу́тати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. доплутати — ДОПЛУ́ТАТИ див. доплу́тувати.  Словник української мови у 20 томах
3. доплутати — ДОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Закінчити плутати що-небудь. 2. неперех., рідко. Те саме, що доплести́ся. Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені.. Доплутавши до постелі, він ліг (Мирний, І, 1954, 325).  Словник української мови в 11 томах