досить
до́сить
присл.
Стільки, скільки треба; багато.
|| у сполуч. з прикм. і присл. Про великий ступінь, велику міру і кількість чого-небудь.
|| у знач. присудк. сл. Вистачає.
|| Треба припинити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови