доскіпливий

доскі́пливий

-а, -е.

Який любить доскіпуватися (у 2 знач.) до всього.

Значення в інших словниках

1. доскіпливий — доскі́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доскіпливий — ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙ розм. Удумливий, до всього цікавий, допитливий (Мусій) ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А.  Словник синонімів української мови
3. доскіпливий — ДОСКІ́ПЛИВИЙ, а, е. Який любить доскіпуватися (у 2 знач.) до всього. Від дня революції, два місяці, арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Смолич, Мир.., 1958,39).  Словник української мови в 11 томах