дотлівати

дотліва́ти

-аю, -аєш, недок., дотліти, -ію, -ієш, док.

1》 Закінчувати тліти.

2》 Закінчувати розкладатися; догнивати.

Значення в інших словниках

1. дотлівати — дотліва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дотлівати — див. горіти  Словник синонімів Вусика
3. дотлівати — ДОТЛІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Закінчувати тліти. В каміні дотлівали поліна (Н.-Лев., IV, 1956, 239); У Македонових руках дотлівав вогник цигарки (Шиян, Гроза.., 1956, 331); *Образно.  Словник української мови в 11 томах